Педаль гальма поводиться як завжди, колодки нові, диски без борозен. Здається, з гальмами все гаразд, хоча рідину в бачку ніхто не чіпав уже років п’ять.
Така ситуація — одна з найпоширеніших на сервісах. Гальмівна рідина не має лічильника пробігу і не подає сигналів. Вона старіє тихо, поки одного разу на довгому спуску педаль не стане ватною.
Розберемо, чому рідина втрачає властивості навіть у машині, яка стоїть у гаражі, і як зрозуміти, що заміна гальмівної рідини вже потрібна.
Гігроскопічність гальмівної рідини: що це означає
Більшість гальмівних рідин — DOT 3, DOT 4 і DOT 5.1 — виготовляють на основі гліколів. Ці речовини мають одну примхливу рису: вони притягують вологу з повітря. Таку властивість називають гігроскопічністю.
Гальмівна система здається закритою, але повністю герметичною вона не є. Волога потрапляє всередину через дихальний отвір у кришці бачка, мікропори гумових шлангів і ущільнення. Щоразу, коли ви відкриваєте бачок для перевірки рівня, туди заходить трохи вологого повітря.
Процес іде постійно, незалежно від пробігу. Авто, яке проїхало за рік 3 тисячі кілометрів, набирає воду так само, як машина таксиста. У вологому кліматі або біля моря все відбувається ще швидше.
Виробники роблять рідину гігроскопічною свідомо. Вода розчиняється в ній рівномірно і не збирається краплями в найнижчих точках, де могла б замерзнути чи викликати іржу. Ціна такого рішення — поступове зниження головного показника: температури кипіння.
Як вода знижує температуру кипіння
Під час гальмування колодки труться об диски, і енергія руху перетворюється на тепло. Супорт розігрівається, а разом із ним і рідина в ньому. У місті це десятки градусів, на затяжному гірському спуску — понад 150 °C.
Свіжа рідина витримує такі навантаження із запасом. Коли в ній накопичується близько 3‒4% води, точка кипіння падає на 70‒100 градусів. Тому стандарт розрізняє два показники: «сухий» для нової рідини і «вологий» при вмісті води 3,7%.
| Клас рідини | Основа | Сухе кипіння, не нижче | Вологе кипіння, не нижче | Сумісність |
|---|---|---|---|---|
| DOT 3 | гліколь | 205 °C | 140 °C | DOT 4, DOT 5.1 |
| DOT 4 | гліколь | 230 °C | 155 °C | DOT 3, DOT 5.1 |
| DOT 5.1 | гліколь | 260 °C | 180 °C | DOT 3, DOT 4 |
| DOT 5 | силікон | 260 °C | 180 °C | не змішується з гліколевими |
Цифри з таблиці — мінімальні вимоги американського стандарту FMVSS 116. Рідини відомих виробників часто мають запас, але фізика однакова для всіх: більше води означає нижчу температуру кипіння.
Коли потрібна заміна гальмівної рідини
Єдиного правила для всіх машин немає, тому першим джерелом залишається сервісна книжка. Там інтервал вказують у роках і кілометрах. Орієнтуватися варто на те, що настане раніше.
Рекомендовані інтервали заміни
Більшість автовиробників радить оновлювати рідину раз на 2 роки або кожні 40‒60 тисяч кілометрів. Деякі марки встановлюють інтервал до 3 років. Для спортивних авто і машин, які часто працюють під навантаженням, строк скорочують до року.
Бувають ситуації, коли не варто чекати планового терміну. Ви купили вживане авто, а продавець не може назвати дату останньої заміни. Машина регулярно тягне причеп або їздить із повним завантаженням. Попереду відпустка в Карпатах із довгими серпантинами.
Ознаки того, що рідина застаріла
Зовнішні симптоми з’являються пізно, тому покладатися лише на відчуття ризиковано. Є кілька сигналів, які варто взяти до уваги:
- рідина в бачку потемніла і з прозоро-жовтої стала коричневою або каламутною;
- педаль гальма стала м’якшою, а її хід збільшився;
- після кількох інтенсивних гальмувань поспіль ефективність помітно падає;
- на дні бачка видно осад або дрібні частинки;
- тестер показує вміст води 3% і більше;
- з останньої заміни минуло понад 2 роки.
Найточніше стан рідини показує прилад, який нагріває пробу і визначає реальну температуру кипіння. Недорогі тестери-олівці вимірюють електропровідність і дають лише приблизну оцінку. Під час планового ТО попросіть майстра перевірити рідину — це займає кілька хвилин.
Чим загрожує стара рідина гальмівній системі
Головна небезпека — паровий замок. Коли перегріта рідина закипає в супорті, у ній утворюються бульбашки пари. На відміну від рідини, пара легко стискається.
Водій тисне на педаль, а зусилля йде на стискання бульбашок замість того, щоб притиснути колодки до дисків. Педаль провалюється майже до підлоги, а машина продовжує їхати. Найчастіше це трапляється там, де гальма працюють найдовше: на спусках, у горах, під час їзди трасою з частими обгонами.
Друга проблема розвивається повільніше, але обходиться дорожче. Вода всередині системи викликає корозію металевих деталей. Страждають поршні супортів, робочі та головний гальмівний циліндри, клапани блоку ABS.
Заклинений поршень супорта або несправний модуль ABS коштують у рази більше, ніж регулярне оновлення рідини. Узимку додається ще один ризик: вода, яка не встигла розчинитися, може кристалізуватися в тонких трубках і клапанах.
Унція профілактики варта фунта лікування.
— Бенджамін Франклін
Ці слова добре пасують до гальмівної рідини. Заміна займає близько години, а наслідки її ігнорування можуть вимірюватися не лише грошима.
Як проходить заміна гальмівної рідини
Процедуру виконують на підйомнику або на рівному майданчику зі знятими колесами. На більшості авто без складної електроніки порядок робіт виглядає так.
- Майстер відкачує стару рідину з бачка шприцом і заливає свіжу.
- На штуцер прокачування першого супорта надягають прозору трубку, а другий кінець опускають у ємність.
- Помічник кілька разів натискає педаль і утримує її, поки майстер відкриває штуцер.
- Стару рідину виганяють, доки з трубки не піде чиста рідина без бульбашок повітря.
- Процедуру повторюють для кожного колеса, починаючи з найвіддаленішого від головного циліндра.
- Рівень у бачку весь час контролюють, щоб у систему не потрапило повітря.
- Наприкінці перевіряють хід і жорсткість педалі, а потім роблять пробну поїздку.
На автомобілях з ABS та ESP часто потрібен діагностичний сканер, який відкриває клапани гідроблока під час прокачування. Без нього частина старої рідини залишається всередині модуля. Для повної заміни зазвичай вистачає 1 літра, для машин із великим гідроблоком потрібно до 1,5 літра.
Яку рідину заливати в гальмівну систему
Клас рідини вказаний на кришці бачка або в інструкції до авто. Ставити нижчий клас, ніж передбачив виробник, не можна. Наприклад, DOT 3 замість DOT 4 зменшить запас по температурі кипіння ще до першої поїздки.
Гліколеві рідини DOT 3, DOT 4 і DOT 5.1 між собою сумісні. Змішувати їх без потреби все одно не варто, краще повністю замінити одну на іншу. Силіконову DOT 5 не можна додавати в систему з гліколевою рідиною, бо вони не змішуються і утворюють згустки.
Купуйте рідину в закритій заводській упаковці. Відкрита каністра, яка півроку простояла в гаражі, вже набрала вологи з повітря. Залишки після заміни краще утилізувати, ніж зберігати «на потім».
Поспішай повільно.
— Октавіан Август
Коли йдеться про гальма, ця давня порада звучить доречно. Краще витратити зайву годину на сервісі, ніж відкладати заміну до першого тривожного сигналу.
Гальмівна рідина старіє непомітно, навіть якщо машина їздить рідко. Через гігроскопічність вона набирає вологу, втрачає запас по температурі кипіння і поступово роз’їдає деталі гальмівної системи зсередини. Оновлення раз на 2 роки допомагає зберегти впевненість у педалі на будь-якій дорозі.
Загляньте в сервісну книжку і пригадайте, коли востаннє робили заміну гальмівної рідини. Якщо відповіді немає, наступний візит на СТО стане гарною нагодою перевірити рідину і спокійно їхати далі.
